Кожне село, місто, як і людина, мають своє ім’я. І воно в них не випадкове. Віками священник при охрещенні дитини давав ім’я, поселення хрестили засновники і будівничі.
В назві кожного поселення лежить щось найхарактерніше, найістотніше, пов’язане з даною місцевістю, її історією та будівничими. Тому й кожна географічна назва – пам’ятка історії та культури. Справедливо говорив професор М.І.Надеждін: “Земля є книгою, в якій історія людства записується в географічній номенклатурі”. А в тій номенклатурі занесено й історію будівництва наших волинських та поліських сіл і міст. Донедавна було в ній місце й давньому поліському селу Вараж (пізніше Вараш).
Професор О. Цинкаловський у своїй праці “Стара Волинь і Волинське Полісся” (Інститут Дослідів Волині, Вінніпег, Канада) на відміну від інших назв сіл і міст Волині на слові “Вараж” записав, напевне, із-за відсутності першоджерел, лише таке речення: “Вараж або Вараш, або ж Гвараж село Луцького повіту”. Справді, архівні джерела зберігають дуже скупі дані про нього.
Звернемось до “Словника поліських говорів” П.С.Лисенка (“Наукова думка”, Київ, 1976). На сторінці 39 віднаходимо слова: “Варажб сказав: гойко йост і йок буде”. Варажб – це давня назва волхвів на Поліссі. За переказами, волхви мали здатність впливати на сили природи, зціляти хворих, пророкувати майбутнє.
Батько історії старогрецький вчений Геродот (490-424 роки до народження Ісуса Христа) першим залишив історичній науці згадку про існування моря на Поліссі. Пізніше вчені й мандрівники підтверджували його думку і додавали, що Полісся – це повна таємничість і загадковість. Деякі вчені твердили, що є два моря на Поліссі: одне на поверхні, друге підземне. Можливо оті “водяні подушки” і є залишками другого моря.
Село Вараж є дуже давнім за своїм походженням і про це саме яскраво свідчить його давньоруська назва. Річки здавен були головними артеріями життя. Стир – не виняток і саме на його правому березі серед хвилястих пагорбів з білого піску з’явилось перше поселення.
На місці села Вараш виросло місто Кузнецовськ.
Отже, 1973 рік. 25 травня міністр енергетики і електрофікації Петро Непорожній забив першого символічного кілочка на місці , де мала бути споруджена станція. 10 серпня вийнято перший ківш грунту на місці майбутнього атомного велета. Паралельно почалося будівництво міста. 14 листопада наказом міністра енергетики і електрофікації директором Західно-Української атомної електростанції призначений Володимир Олександрович Коровкін, який на 29 років став незмінним її керівником.
Кузнецовськ – історія у книгах
На рубежах тисячоліть Кузнецовськ
Видавець:
Кузнецовська Міська Рада народних депутатів
при сприянні Рівненської АЕС
Кузнецовськ –перлина Полісся
Видавець:
Кузнецовська Міська Рада народних депутатів при сприянні Рівненської АЕС. Львів, Видавниче підприємство „Модерн-2"
Кузнецовськ (2002-2006)
Видавець:Кузнецовська міська рада
Місто ХХI ст. Кузнецовськ
Видавець:Кузнецовська міська рада
Кузнецовськ
Видавець:Кузнецовська міська рада
Рівненська АЕС – невід’ємна частина міста
Мазаний В.
І мить у вічність проростає - 1998
В. Мазаний « Рівненська АЕС: доля»
Мазаний В.
Рівненська АЕС: доля.
Мазаний В.
Спалах ядра: Есе-монологи/ В. Мазаний. - 2-е вид. допов.. - Р.: Вид-че агенство "АЕС-ПРЕССА", 2004. - 168 с.: іл
40 років надій і звершень/Документально – публіцистичне видання.-2013р.-171с.
Енергія в ім’я розвитку (фотобуклет)
РАЕС: поступ для майбутнього
Мазаний В. Поклик долі
Безпека. Стабільність.Перспектива (Фотоальбом)
Відеоматеріали про відомих людей міста Кузнецовськ (Вараш)